Правила безпечного поводження зі зброєю

Вислів про те, що правила безпеки написані кров’ю, часто вважають перебільшенням. Проте трагічний досвід свідчить про зворотне.

Приклад із реального життя:

28 жовтня 2014 року в місті Рубіжне Луганської області під час виїзду на завдання підрозділ здійснював висадку з автомобіля. Один із офіцерів випадково натиснув на спусковий гачок автомата, внаслідок чого його колега отримав важке поранення в голову. За пів години винуватець інциденту вчинив самогубство, вистріливши в себе з тієї ж зброї. Він помер у лікарні за кілька годин. Один палець на гачку став причиною загибелі двох людей.

Пам’ятайте: Дотримання правил безпеки — це колективний обов’язок. Якщо ви помітили порушення з боку іншого стрільця, ви зобов'язані негайно вказати на це.

Кодекс стрільця

Ці чотири правила є базою. Лише одночасне порушення кількох із них може призвести до трагедії.

1. Завжди поводьтеся зі зброєю як із зарядженою.
2. Ніколи не спрямовуйте ствол туди, куди не збираєтеся стріляти.
3. Перед пострілом чітко ідентифікуйте ціль та перевірте, що знаходиться перед нею і поза нею.
4. Тримайте палець поза спусковим гачком, доки зброю не буде наведено на ціль і ви не приймете рішення про постріл.

Позаштатні ситуації

Будьте гранично уважними до роботи механізмів, звуку пострілу та віддачі. У разі будь-яких сумнівів — негайно припиніть стрільбу.

Петардний постріл

Це явище, при якому потужності заряду недостатньо для повноцінного пострілу (часто зустрічається у бракованих або саморобних патронах).

• Ознаки: Суттєво тихіший звук та слабка віддача.
• Небезпека: Куля або шріт можуть застрягнути в каналі ствола. Наступний постріл призведе до розриву ствола через надлишковий тиск.
• Дії: Негайно зупиніться. Якщо ви почули такий звук у сусіда по рубежу — крикніть «Стоп!».
• УВАГА: Категорично заборонено зазирати в ствол для перевірки! Це може призвести до смертельного поранення у разі затримки пострілу.

Затяжний постріл

Ситуація, коли після наколювання капсуля постріл відбувається з невеликою затримкою.

• Дії: Якщо після натискання на гачок пострілу не відбулося, не поспішайте розряджати зброю. Зачекайте щонайменше 30 секунд, тримаючи ствол у напрямку мішені. Передчасне відкриття затвора може призвести до вибуху патрона в руках.

Сторонні предмети в стволі

Бруд, сніг або пісок у стволі — це гарантоване пошкодження зброї або поранення стрільця під час пострілу.

• Дії: Якщо зброя торкнулася ґрунту, обов’язково розберіть її та очистьте канал ствола.

Вибір боєприпасів

• Використовуйте лише набої, що відповідають калібру вашої зброї.
• Ніколи не використовуйте знайдені патрони або набої невідомого походження. Ви не можете бути впевнені у належних умовах їх зберігання чи коректному спорядженні (навісці пороху).

Вступ: Гладкоствольна зброя як засіб протидії БПЛА

Гладкоствольні рушниці довели свою ефективність у боротьбі з дронами. Попри наявність складних систем РЕБ, останні мають суттєві обмеження: висока вартість, дефіцитність та вразливість до зміни робочих частот противником.

Рушниця — це просте, доступне та надійне рішення, яке забезпечує реальний шанс на знищення цілі в безпосередній близькості.

Чому дробовик ефективний проти FPV?

FPV-дрони не завжди рухаються на максимальній швидкості. Під час маневрування або заходу на ціль вони сповільнюються — саме в цей момент вікно можливостей для ураження є найбільшим.

На відміну від автомата Калашникова, який стріляє одиничними кулями, рушниця використовує шротові набої. Наприклад, патрон із наважкою 36 г шроту №3 (діаметр 3,5 мм) містить близько 144 уражаючих елементів. При пострілі створюється щільна «хмара» свинцю, що дозволяє ефективно вражати малорозмірні цілі, які швидко рухаються (за аналогією з полюванням на птахів або спортивною стрільбою по тарілках).

Об'єкт розгляду

У цій настанові зосереджено увагу на найбільш розповсюджених у бойових діях типах зброї: помпових та напівавтоматичних рушницях.

• Переломні (одно- та двоствольні) моделі не розглядаються через обмежений боєзапас та відсутність їх масового використання в арміях чи спецпідрозділах світу.
• Основним є 12-й калібр. Він є світовим стандартом (зокрема в Україні), має найбільший асортимент зброї та боєприпасів. Використання 20-го калібру для бойових завдань вважається недоцільним.

Станом на сьогодні актуальними та перевіреними моделями є: Benelli M4A1, Mossberg 590, Remington 870 та їхні аналоги.

Загальні відомості та бойові властивості

Гладкоствольна рушниця — це індивідуальна зброя, призначена для ураження противника та малорозмірних повітряних цілей (БПЛА типу Mavic або FPV-камікадзе) на коротких дистанціях.

Ключові особливості:

• Універсальність: Широка номенклатура боєприпасів (куля, картеч, шріт).
• Вогневі показники: Початкова швидкість снаряда (шроту/кулі) зазвичай становить 380–430 м/с.
• Система живлення: Залежно від конструкції, патрони подаються з трубчастого (підствольного) або від’ємного коробчастого магазину.
• Вражаюча дія: Потужна зупиняюча дія та фрагментарний характер заряду, що складається з десятків елементів.

Компроміс бойової рушниці: Спеціалізація vs Мобільність

Вибір конкретної моделі — це завжди баланс між вогневими характеристиками та зручністю експлуатації.

1. Конфігурація для протиповітряної оборони (Стаціонарна)

Для максимально ефективного збиття дронів ідеально підходить зброя з такими характеристиками:

• Довжина ствола: 71–76 см (забезпечує кращу купчастість та швидкість шроту).
• Дульні звуження (чоки): Дозволяють коригувати розліт шроту.
• Прицільні пристосування: Вентильована планка та класичний приклад.
• Приклад: Hatsan Escort Xtreme.

Мінус: Велика загальна довжина (близько 128 см) робить таку зброю незручною в обмеженому просторі.

2. Конфігурація для мобільних груп (Тактична)

Для бійців, які працюють у техніці, міській забудові або окопах, пріоритетом є компактність.

• Короткий ствол (47–51 см): Полегшує маневрування та транспортування.
• Телескопічні приклади або пістолетні руків'я: Дозволяють підлаштувати зброю під габарити бронежилета та умови використання.

Висновок: Вибір довжини ствола та типу рушниці має базуватися на конкретних завданнях підрозділу — захист стаціонарних позицій чи динамічна робота в складі мобільних груп.

Це дуже слушне зауваження та важлива інструкція для будь-якого власника нової зброї, особливо якщо мова йде про напівавтоматичні рушниці.

Багато користувачів очікують, що зброя буде працювати ідеально «з коробки», але механізми потребують певного часу для притирання деталей.

Ось кілька додаткових порад, які допоможуть зробити процес обкатки ефективнішим та безпечнішим:

1. Перед першим пострілом: «Розконсервація»

Нова зброя часто покрита густим заводським мастилом, яке призначене для зберігання, а не для стрільби.

• Обов’язково протріть зброю від заводського мастила.
• Нанесіть невелику кількість якісного збройового мастила на рухомі частини (затвор, напрямні).
• Чистота ствола: Переконайтеся, що в стволі немає залишків мастила або сторонніх предметів.

2. Чому саме 32+ грами?

Для напівавтоматів (особливо інерційних) важливо мати достатню силу віддачі, щоб подолати опір нових, ще жорстких пружин.

• Мала наважка (наприклад, 24 чи 28 г) може не мати достатньо енергії для повного відкоту затвора, що і призводить до вищезгаданих затримок.
• Використання важчих наважок допомагає пружинам та механізмам швидше «сісти» на свої робочі місця.

3. Типи затримок: на що звертати увагу

Що робити після перших 100 пострілів?

Після завершення обкатки зброя стає набагато «всеїднішою».

1. Повне чищення: Потрібно видалити продукти згоряння пороху та, що важливо, дрібну металеву стружку, яка могла утворитися під час притирання деталей.
2. Огляд: Перевірте, чи немає нерівномірного зносу на металевих частинах.
3. Перевірка на малих наважках: Спробуйте відстріляти серію патронів 28 г. Якщо автоматика працює стабільно — обкатка пройшла успішно.

Важливо: Якщо ви використовуєте зброю для самозахисту або бойових завдань, ніколи не покладайтеся на неперевірений екземпляр. Тільки після успішної обкатки та контрольного відстрілу без затримок зброю можна вважати надійною.

Прицільні пристосування

Оскільки вентильована планка — це не просто смужка металу, а повноцінний інструмент, додам кілька професійних нюансів, які допоможуть краще зрозуміти її переваги:

1. Боротьба з "Міражем" (Терморегуляція)

Назва "вентильована" походить від прорізів під планкою. При інтенсивній стрільбі ствол сильно нагрівається. Гаряче повітря, що піднімається вгору, створює ефект марева (дистанційні спотворення), через який ціль починає "плавати".

• Отвори дозволяють повітрю циркулювати, охолоджуючи ствол і відводячи гарячі потоки в сторони, залишаючи лінію прицілювання чистою.

2. Планка як "Доріжка" для ока

У стрільбі по дронах важливо розуміти положення голови на прикладі. Планка працює як візуальний орієнтир:

• Якщо ви бачите тільки мушку, а планка "закрита" — ви стріляєте точно по осі ствола.
• Якщо ви бачите планку зверху (як злітну смугу) — ви будете стріляти трохи вище (це допомагає бачити ціль над стволом, а не перекривати її ним).

3. Робота мушки (Fiber Optic)

Для стрільби по дронах часто рекомендують замінити стандартну латунну мушку на світлонакопичувальну (оптоволоконну).

• Вона "горить" навіть у сутінках.
• Дозволяє периферійному зору чітко бачити кінець ствола, поки фокус ока залишається на 100% на цілі (дроні).

Чому відсутність цілика — це перевага?

Коли ви стріляєте з гвинтівки з ціликом, ваше око змушене фокусуватися на трьох об'єктах: цілик, мушка, мішень. Око фізично не може бачити їх чітко одночасно. У гладкоствольній рушниці з планкою:

1. Ціликом є ваше око. (Тому критично важливою є правильна "вкладка" — прилягання щоки до приклада).
2. Фокус — тільки на цілі. Ви бачите дрон чітко, а мушку та планку — периферійним (розмитим) зором. Це дозволяє мозку миттєво обчислювати випередження.

Практична порада: "Стрільба двома очима"

Вентильована планка розрахована на те, що стрілець тримає обидва ока відкритими. Це дає:

• Стереоскопічний зір (здатність оцінювати відстань і швидкість).
• Максимальний кут огляду (ви не пропустите другий дрон, що заходить збоку).

Частина 2. Типи гладкоствольних рушниць та їх особливості

На сучасному ринку представлено три основні класи рушниць, кожен з яких має свої переваги та специфіку використання в бойових умовах (зокрема для боротьби з БПЛА).

1. Помпові рушниці (Pump-Action)

Це найнадійніший та найбюджетніший сегмент. Перезаряджання здійснюється вручну: стрілець тягне цівку назад (екстракція гільзи) та штовхає вперед (досилання нового набою).

Переваги:

• Всеїдність: Працюють з будь-якими наважками (від 21 г), самоспорядженими та навіть травматичними патронами.
• Простота обслуговування: Відсутність складних газовідвідних вузлів спрощує чищення.
• Надійність: Механізм повністю залежить від сили рук, а не від енергетики патрона.

Особливості та недоліки:

• Людський фактор: Неповний хід цівки або занадто м’який рух можуть призвести до затримки (неподача патрона або утикання). Працювати з цівкою треба різко та впевнено.
• Швидкість стрільби: Прямо залежить від навичок. У новачків пауза між пострілами складає понад 1 сек., у профі — близько 0.3 сек.
• Важливо: Під час швидкого прольоту дрона часто є можливість зробити лише один прицільний постріл, тому скорострільність не завжди є вирішальною.

Органи керування:

• Роз’єднувач: Важіль біля спускової скоби, що розблоковує затвор без пострілу. Використовується для безпечного розряджання або перевірки патронника. Ніколи не використовуйте спуск для розблокування затвора в рутинних ситуаціях!

2. Напівавтомати з трубчастим магазином

Автоматика працює на енергії порохових газів (газовідвідні) або на силі віддачі (інерційні).

Типи систем:

• Газовідвідні: Дуже надійні, але швидше забруднюються (потребують ретельного чищення газового поршня та камери).
• Інерційні: Простіші в догляді, легші, проте чутливі до «вкладки» (при занадто м’якому утриманні енергії для перезаряджання може не вистачити).

Органи керування та функції:

• Затворна затримка (ЗЗ): Після останнього пострілу затвор фіксується у задньому положенні. Це сигнал, що набої закінчилися. Для продовження стрільби закиньте набій у вікно та натисніть кнопку скидання ЗЗ.
• Важіль (кнопка) подачі: У багатьох моделях для подачі патрона з магазина на лоток (при ручному заряджанні) потрібно натиснути спеціальний важіль. Без цього пересмикування затвора не дошле набій.

3. Напівавтомати з коробчастим(знімним) магазином

Візуально нагадують автоматичні гвинтівки (типу АК або AR). Останнім часом стають популярними завдяки високій ємності магазинів та звичному для військових компонуванню.

Переваги:

• Швидка зміна магазинів.
• Зручність для тих, хто вже має досвід роботи з автоматичною зброєю.

Критичні нюанси:

• Надійність: Це найкапризніший тип рушниць. Через геометрію рантового патрона 12 калібру часто трапляються утикання. Спортивні зразки вимагають серйозного доопрацювання (тюнінгу).
• Зміна магазину: На новій зброї порожній магазин може не випадати сам — його треба витягати рукою. Повні магазини зазвичай від’єднуються легше.

Органи керування:

• Скидання затримки: Кнопка/важіль може бути досить тугим. Досвідчені оператори рекомендують бити по ньому долонею, щоб гарантовано дослати набій у патронник.
• Алгоритм перезарядки: Вставити магазин → натиснути скидання ЗЗ (якщо затвор був відкритий) або звести руків’я (якщо затвор закритий).

Підсумок

• Помпа — для тих, хто цінує безвідмовність та готовий тренувати моторику рук.
• Трубчастий напівавтомат — золота середина для швидкої стрільби.
• Коробчастий напівавтомат — вимагає ідеального підбору магазинів та патронів, але забезпечує максимальну вогневу потужність.

Частина 3. Боєприпаси для гладкоствольної зброї

Боєприпаси 12-го калібру мають надзвичайно широку номенклатуру. Попри візуальні відмінності (колір пластику, висота металевої юбки чи спосіб закриття гільзи), головними характеристиками є тип снаряда, маса наважки та довжина гільзи.

1. Основні типи снарядів

Залежно від цілі використовують три базові види боєприпасів:

• Шріт (дріб): Велика кількість дрібних свинцевих чи сталевих кульок. Ідеальний для рухомих повітряних цілей (дронів), оскільки створює широку зону ураження (осип).
• Картеч: Великі свинцеві кульки (діаметром понад 5 мм). Використовується для ураження великих цілей на середніх дистанціях.
• Куля:  Один важкий цілісний елемент. Призначена для точної стрільби на дистанції до 50–100 метрів

2. Поняття «Наважка» та віддача

Наважка — це маса бойової частини (снаряда) у грамах.

• Стандарт (28–32 г): Оптимальний вибір для тренувань та обкатки. Забезпечує надійну роботу автоматики та відчутну, але контрольовану віддачу.
• Залежність: Чим важчий снаряд (наприклад, «Магнум» на 40–50 г), тим сильніша віддача.
• Порада: Для тривалих тренувань найкраще підходять патрони 28 г — вони зберігають баланс між комфортом стрільця та стабільністю роботи зброї.

3. Контейнерні та безконтейнерні набої

Спосіб спорядження прямо впливає на кучність стрільби та стан ствола:

4. Сумісність: Довжина гільзи та патронника

Це критичне питання безпеки. Довжина патронника вказана на казенній частині ствола (наприклад, 12/76).

• Правило: Довжина гільзи не повинна перевищувати довжину патронника.
• Маркування: Довжина вказується для розгорнутої (стріляної) гільзи. Патрон, закритий «зірочкою», фактично коротший за 70 мм, але вважається 70-міліметровим.
• Приклади сумісності (для патронника 76 мм):
• Патрони 12/65, 12/67.5, 12/70 — ДОПУСТИМО.
• Патрони 12/76 (Magnum) — ДОПУСТИМО.
• Патрони 12/89 (Super Magnum) — КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО.

Увага! Використання довшої гільзи у коротшому патроннику призводить до критичного стрибка тиску, що може спричинити розрив ствола та травмування стрільця.

Практична рекомендація для боротьби з дронами:

Для ефективного ураження FPV-дронів рекомендується використовувати контейнерні набої зі шротом середніх та великих номерів (наприклад, №3, №1 або №00). Це забезпечить необхідну дистанцію та густоту ураження.

5. Калібри гладкоствольної зброї

У світі гладкоствольної зброї діє специфічна система вимірювання: чим менше число калібру, тим більший діаметр ствола. Це означає, що 12-й калібр потужніший та більший за 20-й, а 20-й — більший за 32-й.

Історичне походження

Ця система бере початок із донаполеонівської артилерії. Калібр визначався кількістю однакових круглих куль, які можна було відлити з одного англійського фунта свинцю ($453.6$ г).

• Якщо з фунта свинцю виходить 12 однакових куль під діаметр вашої рушниці — це 12-й калібр.
• Якщо куль виходить 20 (вони менші за розміром) — це 20-й калібр.

12-й калібр: Золотий стандарт

На сьогодні 12-й калібр є найпопулярнішим у світі завдяки своїй універсальності.

Переваги:

• Асортимент: Найширший вибір набоїв для будь-яких завдань (спорт, полювання, самооборона, ППО).
• Економічність: Завдяки масовому виробництву набої 12-го калібру зазвичай дешевші за інші.
• Доступність: Легко знайти запчастини, змінні дульні звуження (чоки) та аксесуари.
• Ефективність: Велика площа ураження, що критично важливо при стрільбі по швидких цілях (дронах).

Особливості:

• Віддача: Вона відчутніша, ніж у менших калібрів. Проте сучасні напівавтоматичні системи та гумові потиличники приклада значно пом'якшують цей ефект.

20-й та «екзотичні» калібри

20-й калібр часто обирають для ходового полювання або навчання підлітків та жінок через меншу віддачу та меншу вагу самої зброї.

Важливе зауваження щодо віддачі: > Віддача залежить не лише від калібру, а й від ваги снаряда та ваги самої рушниці. Постріл важкою наважкою з легкої рушниці 20-го калібру може бути болючішим, ніж стандартний постріл із масивної рушниці 12-го калібру.

Чому не варто обирати «екзотику»?

Перед придбанням зброї в рідкісному калібрі (наприклад, 16, 28 або 32), зважте на наступні ризики:

1. Дефіцит набоїв: У критичній ситуації знайти специфічні патрони буде складно.
2. Висока вартість: Менш поширені калібри завжди дорожчі в експлуатації.
3. Проблеми з сервісом: Пошук комплектуючих та тюнінгу може перетворитися на складний і дорогий квест.

Висновок: Для виконання бойових або тренувальних завдань 12-й калібр є оптимальним вибором, оскільки він забезпечує максимальну вогневу міць при гарантованій наявності боєприпасів.

6. Шріт (Дріб): Класифікація та вибір

Саме завдяки стрільбі шротом гладкоствольну рушницю називають «дробовиком». Це основний вид боєприпасу для спорту, полювання на дрібну дичину та, що найбільш актуально сьогодні, — найефективніший засіб для нейтралізації дронів.

Що таке шріт?

Це металеві (найчастіше свинцеві) кульки діаметром до 5,5 мм. У польоті вони утворюють «хмару» (осип), що дозволяє компенсувати невеликі похибки прицілювання та вражати рухомі об’єкти.

Система номерів (Калібрування)

Для зручності кожному діаметру шроту присвоєно номер. Головне правило: чим більший номер, тим дрібніший шріт.

• Дрібний шріт: Високі номери (наприклад, №7, №9). Велика кількість дробин у патроні, але кожна має малу енергію.
• Великий шріт («Нулі»): Має діаметри від 4,5 мм до 5,5 мм. Позначається як 0, 00 (2/0), 000 (3/0) і так далі. Використовується для дальніх дистанцій та міцних цілей.

Таблиця відповідності (Вітчизняна система)

В Україні найпоширенішою є система, де крок між номерами становить 0,25 мм.

Міжнародні відмінності

При купівлі імпортних набоїв слід враховувати, що маркування може відрізнятися:

1. Європейські (Іспанія, Чехія, Литва): Марки як RIO або Zala Arms зазвичай повністю відповідають наведеній вище таблиці.
2. Італійські: Виробники як B&P або Clever мають крок 0,2 мм. Хоча №7 у них також 2,5 мм, інші номери можуть трохи «гуляти» відносно нашого стандарту. Також існують проміжні розміри (наприклад, №8,5).
3. Американські: Використовують власну систему, прив’язану до дюймів, що робить їхні діаметри специфічними (наприклад, американський №4 не дорівнює європейському №4).

Порада для боротьби з дронами

Для впевненого ураження FPV-дрона на дистанціях 30–50 метрів найкраще підходить шріт від №1 до №00 (2/0).

• Дрібніший дріб (№3–№5) дає густішу хмару, але може не пробити корпус або пошкодити лише пропелери.
• Великий дріб (0–00) має вищу енергію, здатну вивести з ладу електроніку або детонувати боєприпас на дроні навіть однією дробиною.

Ось стилістично перероблений текст, адаптований для навчального курсу. Я структурував інформацію, додавши акценти на вогневу міць та заходи безпеки.

7. Картеч: Потужність та пробивна здатність

Картеч — це шріт особливо великого діаметру (понад 5,5 мм). Це один із найпотужніших видів боєприпасів для гладкоствольної зброї, що поєднує в собі площу ураження дробу та забійну силу пістолетної кулі.

Сфери застосування

• Силові структури: Картеч є стандартом для поліцейських підрозділів (особливо в США) та військових для ближнього бою.
• Полювання: Використовується для полювання на вовка або для добору небезпечного підранка (великого звіра) у густих чагарниках.
• Самооборона: Вважається одним із найбільш зупиняючих засобів на коротких дистанціях.

Технічні характеристики (12-й калібр)

Діаметр картечі підбирається виробником так, щоб вона щільно вкладалася шарами в гільзу:

• Найдрібніша картеч: зазвичай має діаметр 6,1–6,2 мм.
• Найбільша картеч (Buckshot): діаметр 8,5–8,6 мм.

У патроні 12-го калібру з картеччю 8 мм зазвичай міститься 9 картечин.

Вогнева міць та балістика

Щоб зрозуміти руйнівну силу одного пострілу, варто порівняти її з пістолетом:

• Енергетика: Кожна окрема картечина діаметром 8 мм за своєю енергією приблизно дорівнює кулі пістолета Макарова (ПМ).
• Ефективність: Натискаючи на спусковий гачок один раз, ви фактично випускаєте «цілий магазин пістолета» одночасно.

Пробивна здатність та заходи безпеки

Картеч має надзвичайно високу пробивну силу, що необхідно враховувати під час стрільби в приміщеннях або забудові:

• Стіни: Картеч 8 мм легко пробиває гіпсокартонні перегородки, дерев'яні двері та навіть стіни з газобетону.
• Результати тестів: З відстані у кілька метрів один постріл навиліт пробиває 8 листів гіпсокартону та плиту газобетону.

Важливо! Через високу пробивну здатність картечі стрілець завжди повинен чітко знати, що знаходиться за ціллю. У бойових умовах або під час самооборони існує високий ризик ураження сторонніх осіб через міжкімнатні стіни.

Практичне використання проти дронів

Хоча картеч має велику енергію, кількість елементів у патроні невелика (9–12 штук).

• Для FPV-дронів: Картеч менш ефективна, ніж крупний дріб (наприклад, №00 чи №0000), оскільки хмара картечі має великі «вікна», крізь які невеликий дрон може пролетіти неушкодженим.
• Дистанція: Картеч доцільно використовувати лише по великих об'єктах або на критично малих відстанях.

8. Куля: Моноблочні снаряди та їх особливості

Куля — це найпотужніший тип снаряда для гладкоствольної рушниці, що є цілісним металевим моноблоком. Якщо шріт та картеч розраховані на площу ураження, то куля призначена для точного пострілу та максимальної передачі енергії в одну точку.

Основні типи конструкцій та світові лідери

Гладкоствольні кулі пройшли еволюцію від простих свинцевих сфер до складних аеродинамічних систем.

1. Європейська школа: Бреннеке та Гуаланді

·        Куля Бреннеке (Brenneke): Справжня легенда, створена у 1898 році. Має масу 31,5–32 г. Її конструкція з прикріпленим повстяним або пластиковим пижом-стабілізатором робить її однією з найточніших та найбільш забійних куль у світі. Багато сучасних виробників випускають власні модифікації на базі цієї схеми.

·        Куля Гуаланді (Gualandi): Популярна італійська куля стрілочного типу. Жорстко приєднаний хвостовик-стабілізатор працює за принципом оперення стріли, що забезпечує високу кучність і стабільність у польоті.

2. Американська школа: Куля Фостера

·        Куля Фостера (Foster): Нагадує свинцевий ковпачок або наперсток. На відміну від європейських аналогів, вона не має хвостовика.

·        Особливість: В американських патронах ці кулі зазвичай легші (до 28 г), проте мають значно вищу початкову швидкість, що компенсує масу за рахунок енергії удару.

3. Сталеві та «котушкові» кулі

Окрім м'якого свинцю, використовуються тверді метали (сталь, латунь).

·        Куля Блондо (Blondeau): Розроблена під час Другої світової війни у Франції. Має форму котушки для ниток.

o   Історичний факт: Бійці Спротиву використовували ці сталеві кулі для виведення з ладу двигунів німецького автотранспорту.

o   Перевага: Завдяки твердості вона не деформується і не відхиляється від траєкторії під час проходження через густі чагарники чи гілки.

·        Система DDupleks (Monolith): Сучасне латвійське переосмислення сталевих куль. Вони надзвичайно популярні в Україні через свою здатність зберігати траєкторію та високу пробивну здатність.

Потужність та руйнівна дія

Гладкоствольна куля 12-го калібру — це масивний снаряд (вагою до 42 г і більше), що має колосальну кінетичну енергію.

Критичні зауваження:

1.     Дистанція: Ефективна дальність стрільби кулею з гладкого ствола зазвичай обмежена 50–80 метрами (рідше до 100 м).

2.     Рикошет: Сталеві кулі (типу Блондо чи Monolith) мають високу схильність до рикошету від твердих поверхонь, що вимагає особливої обережності.

3.     Дульні звуження: Перед стрільбою кулею необхідно переконатися, що вона підходить для вашого дульного звуження (чока). Каліберні кулі можна використовувати лише з «циліндра» або слабкого чока.

Застосування проти БПЛА

Куля не є ефективним засобом для боротьби з малими повітряними цілями (дронами). Через відсутність площі ураження влучити в дрон, що швидко рухається, за допомогою однієї кулі майже неможливо. Кульові патрони слід тримати в боєкомплекті лише для ураження наземних цілей або транспортних засобів.

9. Каліберні та підкаліберні кулі: Відмінності та безпека

Для правильного вибору боєприпасу важливо розрізняти два основні типи куль за їхнім діаметром відносно каналу ствола. Це безпосередньо впливає на точність, дальність пострілу та безпеку вашої зброї.

1. Каліберні кулі

Діаметр такої кулі практично збігається з внутрішнім діаметром ствола.

• Характеристики: Мають велику масу, але порівняно невисоку початкову швидкість.
• Призначення: Стрільба на ближніх та середніх дистанціях. Завдяки масивності та (часто) тупоносій формі, вони чудово працюють у густих заростях, не відхиляючись від траєкторії при контакті з гілками.
• Міф про оребрення: Похилі ребра на свинцевих кулях (як у Бреннеке чи Фостера) не призначені для закручування кулі повітрям.
• Реальна функція: Ребра центрують кулю в стволі та безпечно зминаються під час проходження через дульні звуження. Це дозволяє стріляти каліберною свинцевою кулею навіть із рушниць з фіксованими чоками.

2. Підкаліберні кулі

Діаметр самого уражального елемента суттєво менший за діаметр ствола.

• Конструкція: Куля знаходиться всередині пластикового контейнера-обтюратора, який відокремлюється після виходу зі ствола.
• Характеристики: Вони легші, що дозволяє досягти значно вищої початкової швидкості.
• Переваги: Краща балістика та «настильність» (куля летить по більш прямій траєкторії). Це збільшує ефективну дальність стрільби на відкритій місцевості.

Порівняльна таблиця

Практичні поради щодо стрільби кулею

1. Оптимальне звуження: Найкращі результати точності (кучності) зазвичай досягаються при використанні дульних звужень «Циліндр» (0.0 мм) або «Циліндр із напором» (0.25 мм).
2. Ефективна дистанція: Загальноприйнята межа для гладкоствольної рушниці — до 100 метрів. Стрільба на більші відстані можлива, але потребує спеціалізованих набоїв, оптичних прицілів та високої майстерності стрільця.
3. Індивідуальний підбір: Кожна рушниця має свій «характер». Куля, яка ідеально летить з одного ствола, може давати погану кучність на іншому. Для відповідальних завдань обов'язково проводьте тестовий відстріл саме вашим типом набоїв.

Це вкрай важливе застереження. Ринок реагує на запит швидше, ніж наука, тому під яскравою етикеткою «Антидрон» часто ховаються звичайні патрони класу «Супер-Магнум», які лише заважають стрільцю.

10. Вибір «антидронового» патрона: Факти проти маркетингу

Сьогодні тема боротьби з БПЛА за допомогою гладкоствольної зброї породжує безліч міфів. Головна небезпека для бійця — це маркетингові пастки, які обіцяють «диво-рішення».

Шкідливий маркетинг та експериментальні набої

Багато виробників почали маркувати свою продукцію написом «Antidron». Найчастіше ці патрони не мають системних випробувань, а їхні характеристики є сумнівними.

• Міф про 100 метрів: Деякі виробники заявляють про ефективність на дистанції 100 м. Реальні тести показують, що на такій відстані щільність (осип) шроту стає настільки низькою, що влучання в малорозмірну ціль (дрон) є випадковим, а не закономірним.
• Надмірні наважки: Рекламовані «потужні» патрони часто мають величезну наважку (50 г і більше). Це призводить до екстремальної віддачі.

Чому «більше» не означає «краще»?

У боротьбі з дронами критично важливою є можливість швидкого повторного пострілу.

1. Контроль віддачі: Після пострілу патроном «Магнум» (50 г) зброю сильно підкидає. Стрільцю потрібно багато часу, щоб знову зловити швидку ціль у приціл.
2. Математика вогню: Набагато ефективніше зробити три швидкі постріли стандартною наважкою 32 г.
• Ви випускаєте сумарно 96 г свинцю.
• Ви маєте можливість корегувати випередження між пострілами.
• Ваша втомлюваність нижча, а темп стрільби — вищий.
3. Знос зброї: Постійне використання «напівмагнумів» та «магнумів» значно швидше розбиває механізми рушниці.

Рекомендації щодо вибору набою

Для гарантованого ураження дрона на робочих дистанціях (30–50 метрів) слід орієнтуватися на наступні параметри:

• Тільки контейнерні набої: Контейнер утримує шріт разом перші метри польоту, забезпечуючи кучність та достатню енергію на дальніх дистанціях. Безконтейнерний патрон на 30 метрах дасть занадто широку хмару з великими «вікнами».
• Оптимальна наважка: 32–36 грамів. Це «золота середина», що забезпечує надійну роботу автоматики, комфортну віддачу та достатню кількість шротин.
• Перевірені виробники: Обирайте стабільні мисливські або спортивні серії від відомих брендів (наприклад, RIO, B&P, Saga, Zala). Їхні характеристики передбачувані та перевірені десятиліттями.

Висновок: Не шукайте «срібну кулю» з написом «Antidron». Ваша перевага — у перевіреному контейнерному патроні 32 г, правильному дульному звуженні та навичці швидкої серійної стрільби.

Цей розділ розставляє крапки над «і» у питанні використання специфічних боєприпасів. Міф про в’язану картеч часто виникає через кінематограф, але реальність диктує зовсім інші правила для ефективної стрільби.

11. Міф про «в’язану» картеч та реальність антидронової стрільби

В’язана картеч — це боєприпас, у якому великі свинцеві кульки з’єднані між собою дротом або міцною ниткою (кевларовою, капроновою). Попри поширені легенди, цей патрон має вузьку спеціалізацію, яка не підходить для ППО.

Розвінчання міфів

• Міф: Багато хто вважає, що після вильоту зі ствола картечини розлітаються на нитках у широку сітку, яка «зрізає» все на своєму шляху.
• Реальність: Зв’язка ниткою створювалася мисливцями якраз для зменшення розльоту. Нитка не дає картечинам розходитися в сторони, змушуючи їх летіти компактною групою («купою»).
• Результат: Ви отримуєте високу щільність вогню на середніх дистанціях, але повністю втрачаєте площу ураження. Для влучання у дрон такою «зв’язкою» потрібна ювелірна точність, як при стрільбі кулею.

12. Практичні висновки: Ефективний «рецепт» проти FPV

Результати практичних тестів дозволяють визначити оптимальні параметри патрона для нейтралізації швидких повітряних цілей.

1. Баланс наважки та віддачі

• Рекомендовано: 32, 34 або 36 грамів.
• Чому не 50 грамів? Надмірна наважка «Магнум» не дає суттєвої переваги в осипу, проте критично посилює віддачу. Це збиває приціл і унеможливлює серію швидких пострілів, які необхідні для супроводу дрона.

2. Оптимальний номер шроту

• Рекомендовано: №1, №2, №3, №4, №5.
• Обґрунтування: Ці номери забезпечують ідеальний баланс між кількістю дробин у набої (густота осипу) та їхньою кінетичною енергією (здатність пробити корпус або перебити пропелер).

3. Дистанція має значення

• До 30 метрів: На ближній дистанції «працює» майже будь-який стандартний патрон (навіть спортивний 28 г або дрібний №5). На такій відстані щільність хмари максимальна.
• Понад 30 метрів: Тут стають критичними якість контейнера, номер шроту (ближче до №1) та дульне звуження вашої рушниці.

Золоте правило: Найкращий антидроновий патрон — це контейнерний набій з наважкою 32–36 г та середнім шротом (№1–№3), який дозволяє стрільцю вести контрольований вогонь з високим темпом.

13. Спеціалізовані типи боєприпасів

Гладкоствольна рушниця є однією з найуніверсальніших систем озброєння завдяки можливості використання широкого спектра спецзасобів. Хоча ці типи набоїв не є профільними для протидії дронам, про їхнє існування варто знати:

• Сигнальні набої: Замість металевого снаряда містять піротехнічний склад. Використовуються для подачі світлових сигналів (червоний, зелений, білий) або освітлення місцевості в темну пору доби.
• Набої нелетальної (травматичної) дії: Споряджені гумовими кулями або картеччю. Призначені для зупинки правопорушника без завдання смертельних поранень.
• Важливо: Напівавтоматичні рушниці зазвичай не перезаряджаються на таких набоях через низьку енергетику порохового заряду.
• Набої для вибивання замків (Breaching Rounds): Містять снаряд із пресованого металевого порошку. При влучанні в дверне полотно або замок вони руйнують механізм і миттєво розсипаються в пил, мінімізуючи ризик небезпечних рикошетів у закритому приміщенні.
• Набої для зупинки транспорту: Спеціальні важкі сталеві кулі, призначені для пробиття блоків двигунів або колісних дисків автомобілів.
• Газові набої: Містять ірританти (сльозогінний газ), використовуються для придушення агресії на коротких відстанях.

Зауваження: Детальний розгляд цих боєприпасів виходить за межі цієї настанови, оскільки вони вимагають специфічних навичок застосування та окремих заходів безпеки.

Підсумок розділу «Боєприпаси»

Для ефективного виконання завдань оператор повинен чітко розрізняти типи снарядів та розуміти, що універсального патрона не існує.

• Для дронів — контейнерний шріт №1–3.
• Для зупинки техніки — сталева куля.
• Для ближнього бою — картеч.

Частина 3. Дульні звуження (чоки)

Дульне звуження (чок) — це спеціальне звуження каналу ствола в його передній частині. Воно є ключовим інструментом стрільця для керування характеристиками дробового осипу.

Принцип роботи

Основне завдання чока — «стиснути» хмару шроту в момент вильоту зі ствола. Це безпосередньо впливає на два параметри:

1.     Кучність: чим сильніше звуження, тим щільніше летять шротинки.

2.     Дистанція: сильні чоки дозволяють зберігати вбивчу щільність вогню на більшій відстані.

Як працює вибір звуження?

·        Сильні звуження (Чок, Повний чок): Зменшують діаметр розльоту шроту. Це дозволяє доставити більше уражальних елементів у ціль на далеких дистанціях. Це критично при стрільбі по невеликих об'єктах, таких як дрони, на відстані понад 35–40 метрів.

·        Слабкі звуження (Циліндр, Покращений циліндр): Забезпечують широкий розліт шроту майже одразу після виходу зі ствола. Це ідеально для швидких цілей на коротких дистанціях (до 15–20 метрів), де точність наведення може бути нижчою, але важливо перекрити більшу площу.

Типи конструкцій

У сучасній зброї зустрічаються два типи виконання дульних звужень:

1. Фіксовані (постійні) звуження

Звуження є частиною ствола, виточеною безпосередньо на заводі.

·        Плюси: Максимальна надійність, ідеальна співвісність зі стволом, відсутність потреби в обслуговуванні різьби.

·        Мінуси: Неможливість змінити характеристики бою рушниці під різні завдання.

2. Змінні (взаємозамінні) звуження

Це спеціальні змінні вкладиші (трубки), що вкручуються в дульну частину ствола по різьбі.

·        Плюси: Універсальність. Ви можете за хвилину перетворити рушницю для «ближнього бою» на далекобійний інструмент.

·        Мінуси: Потребують регулярного чищення та контролю затяжки (щоб уникнути виривання трубки під час пострілу).

Практична порада

Для боротьби з БПЛА найчастіше рекомендується використовувати змінні чоки, оскільки вони дозволяють адаптувати рушницю до конкретних умов: стрільба в межах об'єкта (циліндр) чи прикриття підступів на відкритій місцевості (напівчок/чок).

Для того, щоб швидко визначити, яке звуження встановлено в рушниці, виробники використовують систему маркування: насічки на торці вкладиша або літерні скорочення.

Ось таблиця відповідності маркувань, розмірів звужень та їхньої ефективної дистанції:

Таблиця дульних звужень (12-й калібр)

Важливі нюанси при роботі з чоками:

1. Контроль затяжки: При інтенсивній стрільбі (особливо під час обкатки) змінні чоки можуть розхитуватися. Обов’язково перевіряйте пальцем (на розрядженій зброї!) або спеціальним ключем, чи щільно вкручений вкладиш. Якщо між стволом і чоком з'явиться зазор, наступний постріл може вирвати дульне звуження разом із різьбою.
2. Змащування різьби: Використовуйте густе графітове або спеціальне високотемпературне мастило для різьби чоків. Це запобігає їх «прикипанню» до ствола через нагар і високу температуру.
3. Стрільба кулею: * Каліберні кулі: Тільки «Циліндр» (0.0) або «Покращений циліндр» (0.25).
• Підкаліберні кулі: Можна стріляти через будь-які звуження аж до повного чока (1.0).
4. Стрільба сталевим шротом: Якщо ви використовуєте патрони зі сталевим шротом, пам'ятайте, що він не деформується так, як свинець. Звуження «Напівчок» (0.5) для сталі працює як «Повний чок» для свинцю. Використовувати звуження сильніші за 0.5 зі сталлю не рекомендується.

14. Аналіз типів звужень: Який вибір кращий?

У сучасній зброярській практиці питання «що краще» зазвичай вирішується на користь змінних звужень. Це стандарт для спортивних та мисливських рушниць, оскільки універсальність є ключовою перевагою. Проте існують ситуації, де фіксований ствол є більш виправданим.

Коли обирають фіксований «Циліндр»?

Рушниці з короткими стволами та фіксованим звуженням (0.0 мм — «циліндр» або 0.25 мм — «циліндр із напором») — це вибір для конкретних завдань:

• Самооборона та ближній бій: На дистанціях до 15–20 метрів широкий розліт шроту пробачає помилки прицілювання.
• Стрільба кулею: Такі стволи часто називають «кульовими», оскільки вони дозволяють безпечно стріляти будь-якими типами куль, зокрема сталевими «котушками», що не деформуються.
• Велика картеч: Відсутність звуження запобігає деформації картечин одна об одну, що забезпечує рівномірний осип.

Переваги змінних звужень

Довгі стволи (від 710 мм) зазвичай комплектуються набором змінних вкладишів (від 3 до 10 шт.). Це дозволяє гнучко налаштовувати рушницю:

1. Адаптація: Ви можете використовувати один і той самий ствол для стрільби кулею (вкрутивши циліндр) або для ураження дальніх повітряних цілей (вкрутивши чок).
2. Ринок аксесуарів: Крім стандартних вкладишів, існують спеціалізовані чоки від сторонніх брендів, подовжувачі ствола та навіть нарізні насадки типу Paradox для покращення точності стрільби кулею.

Комплектація Combo: Найбільш універсальний варіант для військових та цивільних. Ви отримуєте два стволи: короткий «кульовий» для динамічних завдань і довгий зі змінними чоками для роботи на дистанції.

Правила безпеки та експлуатації (Критично важливо!)

• Контроль затяжки: Під час інтенсивної стрільби чок може почати викручуватися. Поява найменшого люфту призведе до того, що наступний постріл зімне або вирве вкладиш, пошкодивши різьбу або розірвавши ствол.
• Порядок дій: Періодично перевіряйте щільність посадки чока за допомогою спеціального ключа.
• Запобіжний захід: Усі маніпуляції зі зміною чи підтягуванням чоків проводьте виключно на повністю розрядженій зброї.
• Сумісність інструменту: Завжди майте при собі ключ, що підходить саме до ваших вкладишів (особливо якщо ви купили чоки стороннього виробника).

15. Маркування та ідентифікація

Для зручності стрільця тип встановленого звуження можна визначити за насічками на передній крайці (торці), не викручуючи вкладиш зі ствола.

Підсумок розділу

Для боротьби з дронами оптимальною є рушниця зі змінними звуженнями, оскільки це дозволяє експериментувати з кучністю під конкретний тип патрона та дистанцію.

15. Практичні аспекти використання чоків: Нюанси та перевірка

Теоретичні назви звужень — це лише база. Для впевненої стрільби, особливо по малорозмірних цілях (дронах), необхідно враховувати індивідуальні особливості вашої зброї та боєприпасів.

Важливі зауваження щодо сумісності

• Відсутність єдиного стандарту: Пам’ятайте, що розміри чоків у різних виробників можуть відрізнятися. Наприклад, «напівчок» (Modified) у одного бренду може мати звуження 0.5 мм, а у іншого — 0.45 мм або 0.55 мм. Завжди орієнтуйтеся на фактичний результат стрільби.
• Безпека vs Точність: Багато виробників зазначають, що їхніми кулями можна безпечно стріляти через будь-які чоки (навіть Full). Увага: «Безпечно» — означає лише те, що ствол не розірве. Проте кучність і середня точка влучання при цьому можуть суттєво погіршитися. Для точного пострілу кулею «Циліндр» залишається золотим стандартом.

Тактичне застосування: Коли потрібен вузький осип

У практичній стрільбі вибір звуження часто залежить від оточення цілі:

• Дистанція та потужність: Дальня або важка металева мішень (поппер) може не впасти від пострілу з «циліндра», бо в неї влучить замало шротин. «Напівчок» або «чок» забезпечать потрібну концентрацію енергії.
• Уникнення побічних збитків: Вузький осип дозволяє вразити ціль, не зачепивши при цьому «штрафні» мішені (або цивільні об'єкти), що розташовані поруч.

16. Практична перевірка: «Пристрілка» осипу

Не покладайтеся на написи на вкладишах — перевірте їх на практиці.

1. Тестовий відстріл

Професійні стрільці та мисливці використовують спеціальні 16-дольні або 100-дольні мішені. Це дозволяє оцінити:

• Рівномірність: чи немає у вашому осипу «вікон», крізь які може пролетіти дрон.
• Згущення до центру: наскільки щільно летить шріт у самому центрі хмари.

2. Створення «шпаргалки»

Після тестів занесіть дані у таблицю: який патрон, з яким звуженням і на якій дистанції дає оптимальну ширину осипу.

Порада: Багато досвідчених стрільців приклеюють таку таблицю просто на приклад рушниці. Це дозволяє миттєво прийняти рішення про вибір чока перед виконанням конкретного завдання.

Резюме розділу про чоки

1. Змінили чок — перевірте пристрілку. Зміна звуження може змінити положення центру осипу.
2. Знайте свій осип. Ви повинні чітко уявляти, яку площу накриває ваш постріл на 20, 30 та 40 метрах.
3. Експериментуйте з парами «Патрон-Чок». Один і той самий патрон може показати чудовий результат з напівчока і жахливий — з повного чока.

Частина 4. Техніка стрільби

Заняття №1: Методи заряджання та дозаряджання зброї

Головна мета початкового етапу — довести навички заряджання до автоматизму. Стрілець повинен вміти маніпулювати боєприпасами «наосліп», не відводячи погляду від навколишнього середовища або цілі, навіть у повній темряві.

1. Золоте правило «Слабкої руки»

При роботі в статиці намагайтеся виконувати всі маніпуляції з набоями лівою (слабкою) рукою.

·        Чому це важливо: Права рука постійно контролює руків’я та органи керування (запобіжник, спуск). Це дозволяє миттєво відкрити вогонь у разі потреби, не витрачаючи час на перехоплення рушниці.

2. Способи подачі першого набою (у патронник)

Якщо зброя повністю розрядена, перший патрон подається безпосередньо у вікно ствольної коробки:

·        Знизу: Затисніть набій у жмені (або між пальцями) та подайте його у вікно знизу. Це найбільш прихований та безпечний спосіб для тактичних ситуацій.

·        Згори: Візьміть набій жменею та закиньте його у вікно зверху. Цей метод часто є швидшим для спортивної стрільби.

3. Робота з трубчастим магазином

Адміністративне заряджання (у спокійній обстановці)

1.     Положення: Переверніть рушницю вікном магазину догори. Притисніть приклад до тіла — це стабілізує зброю.

2.     Техніка: Продавлюйте лоток набоєм до характерного клацання фіксатора.

o   Увага: Якщо не дотиснути патрон, він вискочить назад під лоток, що призведе до затримки («подвійна подача»).

3.     Безпека пальців: Щоб лоток не защемив палець або рукавичку, тримайте палець перпендикулярно до труби магазину. Використовуйте лоток як напрямну: ведіть палець по ньому вперед і повертайте назад, зберігаючи контакт.

Усунення «подвійної подачі» на помпі: Натисніть роз’єднувач → відкрийте затвор (викиньте патрон із патронника) → вказівним пальцем підчепіть та видаліть затиснутий патрон знизу → дошліть новий набій.

4. Тактичне та екстрене дозаряджання

·        Тактичне дозаряджання: Виконується в паузах між пострілами для підтримки повного магазину. Рушниця залишається у плечі на лінії прицілювання. Ліва рука бере набої з патронташа і по одному досилає в магазин, поки очі контролюють сектор.

·        Екстрене дозаряджання (Помпа): Коли набої закінчилися і стався «сухий» спуск. Не прибираючи зброю від плеча, різко відкатайте цівку назад → закиньте патрон у вікно (зверху або знизу) → закрийте затвор. Ви знову готові до пострілу.

·        Екстрене дозаряджання (Напівавтомат): Після останнього пострілу затвор став на затримку. Закиньте набій на лоток через вікно → натисніть кнопку скидання затворної затримки.

5. Робота з коробчастим магазином

Ця система здається простішою, але вимагає високої чіткості рухів.

1.     Алгоритм зміни: Рушниця залишається на лінії прицілювання. Права рука натискає кнопку скидання, водночас ліва вже вихоплює новий магазин.

2.     Швидкість: Професійні стрільці змінюють магазин під час перенесення вогню з однієї цілі на іншу — процес не повинен переривати спостереження за полем бою.

3.     Спорядження: Використовуйте підсумки з кайдексу або спеціальні кліпси на самих магазинах для швидкого доступу до боєкомплекту на поясі.

Порада для тренувань:

Починайте відпрацьовувати ці рухи повільно, фокусуючись на чистоті маніпуляцій. Поступово нарощуйте швидкість, а потім спробуйте зробити це із заплющеними очима.

Заняття №2: Протокол безпечного розряджання зброї

Суворе дотримання послідовності дій при розряджанні — це єдиний спосіб гарантувати відсутність випадкового пострілу. Цей алгоритм має стати механічною звичкою, яку ви виконуєте ідентично незалежно від того, чи зробили ви серію пострілів, чи не стріляли взагалі.

Стандартна процедура (алгоритм Safe-Stop)

Незалежно від типу рушниці, завжди дотримуйтеся наступних кроків у вказаному порядку:

1.     Від’єднання джерела живлення: Вийміть знімний магазин або видаліть набої з підствольної трубки.

2.     Перевірка патронника: Відкрийте затвор і переконайтеся (візуально та на дотик), що в патроннику немає набою.

3.     Контрольний спуск: Спрямуйте ствол у безпечний напрямок (де немає людей, тварин чи цінних речей) і натисніть на спусковий гачок.

4.     Фіксація: Залиште затвор відкритим (якщо це можливо) для візуального контролю порожнечі механізму іншими людьми.

5.     Запобіжник: Поставте зброю на запобіжник.

Технічні особливості розряджання за типами зброї

1. Помпова рушниця (Pump-Action)

·        Метод «Циклічний»: Натисніть на роз’єднувач і працюйте цівкою «назад-уперед», поки всі набої не випадуть із вікна викиду. Після останнього набою обов'язково перевірте патронник ще раз.

·        Метод «Через відсікач»: Відтисніть фіксатор (відсікач) у вікні магазину і обережно дістаньте набої по одному. Після спустошення магазину відкрийте затвор, щоб екстрагувати набій із патронника.

2. Напівавтомат із трубчастим магазином

Видаліть набої з магазину за допомогою важеля відсікача (якщо конструкція це дозволяє) або шляхом багаторазового пересмикування затвора вручну до повної екстракції всіх боєприпасів.

3. Напівавтомат із коробчастим магазином

Критично важливо: Спочатку від'єднайте магазин, а вже потім відкривайте затвор.

Увага! Найпоширеніша помилка, що веде до випадкового пострілу: стрілець спочатку пересмикує затвор (викидаючи набій із патронника), а лише потім виймає магазин. В такому разі автоматика встигає подати наступний патрон із невід’єднаного магазину в патронник. Завжди першим від'єднуйте магазин!

Головні застереження

·        Втома — ворог безпеки: Більшість нещасних випадків стаються наприкінці дня, коли увага притуплена втомою. Виконуйте протокол повільно та свідомо.

·        Палець поза спуском: Під час усіх маніпуляцій із розряджання вказівний палець має лежати на ствольній коробці, а не на спусковому гачку (крім моменту контрольного спуску).

Заняття №2: Пристрілка зброї (Приведення до нормального бою)

Знайомство з рушницею завжди варто починати зі стрільби кулею. На відміну від шроту, куля дає чітку точку влучання, що дозволяє точно визначити середню точку влучання (СТВ) та зрозуміти, куди саме «б’є» ваш ствол.

1. Вибір боєприпасів для пристрілки

Не використовуйте для перших кроків важкі патрони класу «Магнум».

• Рекомендована наважка: 28–32 г.
• Оптимальний вибір: Спеціалізовані патрони для практичної стрільби зі зменшеною віддачею (наприклад, Zala IPSC Line, Rio Royal Star). Вони точні, передбачувані та комфортні для стрільця.
• Порада: Оберіть 2–3 види набоїв, які завжди є у продажу за доступною ціною, оскільки саме їх ви купуватимете для регулярних тренувань.

2. Підготовка до стрільби

Пристрілка вимагає максимальної стабільності зброї.

• Дистанція: Стандарт для гладкоствольної рушниці — 50 метрів.
• Позиція: Сидячи за столом, з використанням упору.
• Упор: Пристрілювальний верстат, мішок із піском або щільно набитий рюкзак.
• Мішень: Паперова мішень із чіткою контрастною точкою в центрі (маркерна мітка або спеціальне «яблучко»). Звичайна спортивна мішень без зон для пристрілки не підходить.

3. Процес пристрілки

1. Прийміть стабільне положення. Рушниця лежить на упорі, приклад щільно притиснутий до плеча та підтримується знизу вільною рукою.
2. Контролюйте дихання: постріл робиться на напіввидиху.
3. Зробіть серію з 5 пострілів, цілячись щоразу в одну й ту саму точку. Не намагайтеся коригувати приціл після кожного пострілу — спочатку потрібно побачити «групу».

4. Коригування прицільних пристосувань

Якщо ваша рушниця має регульований цілик або мушку, скористайтеся наступним алгоритмом:

Робота з ціликом:

• Кулі лягають лівіше — рухайте цілик праворуч.
• Кулі лягають правіше — рухайте цілик ліворуч.
• Кулі лягають нижче точки прицілювання — підніміть цілик угору.
• Кулі лягають вище — опустіть цілик униз.

Робота з мушкою:

• Потрібно опустити влучання нижче — встановіть вищу мушку.
• Потрібно підняти влучання вище — встановіть нижчу мушку.

5. Оцінка результатів

Виміряйте максимальну відстань між центрами двох найвіддаленіших пробоїн у групі:

• до 15 см — добрий результат;
• до 10 см — відмінний результат.

Важливо: Якщо ви зміните тип кулі або виробника набоїв, пристрілку необхідно перевірити знову, оскільки балістика різних куль відрізняється.

Практичне завдання:

1. Проведіть тестовий відстріл 2–3 видів доступних кульових набоїв.
2. Зафіксуйте результати (виміряйте групи та зробіть фото).
3. Оберіть основний боєприпас для ваших подальших тренувань.

Заняття №3: Стійка та вкладка (Частина І)

УВАГА! Холості тренування проводяться БЕЗ БОЙОВИХ НАБОЇВ. Використовуйте тільки фальш-патрони (імітатори). Перед початком тричі перевірте, що зброя та магазини порожні.

Стійка та вкладка — це фундамент. Без них неможливо контролювати потужну віддачу 12-го калібру. Для військових найкращим орієнтиром буде «кулеметна стійка»: вона ідеально підходить для гасіння сильного імпульсу.

Головний принцип: «Зброя — частина тіла»

Якщо ви боїтеся рушниці — вона вас «битиме».

·        Щільність: Приклад має бути втиснутий у плече без найменшого зазору. Якщо є простір — ви отримаєте удар. Якщо приклад притиснутий щільно — ви відчуєте лише поштовх, який зрушить вас разом зі зброєю.

·        Контакт щоки: Щока повинна бути притиснута до гребеня приклада. Це не тільки стабілізує прицілювання, а й змушує рушницю підніматися разом із вашою головою, а не вдаряти по обличчю.

Типові помилки новачків (Чого робити НЕ можна)

1.     Відхилення назад: Інстинктивна спроба врівноважити вагу рушниці. У такому положенні перший же постріл перекине вас.

2.     Рівна спина та ноги: Спина має бути злегка округленою (працювати як пружина), а коліна — підігнутими. Рівне тіло приймає віддачу як моноліт, що призводить до розгойдування стрільця.

3.     «Тягнутися» до рушниці: Не нахиляйте голову до низько розташованого приклада. Навпаки — підіймайте рушницю до рівня очей. Якщо пляма контакту приклада з плечем замала — підіграйте плечем угору.

4.     Завал на одну ногу: Перенесення всієї маси на ліву (передню) ногу робить вас неповоротким. Вага має бути розподілена рівномірно.

Сучасна фронтальна стійка

На відміну від класичної «мисливської» стійки (боком до цілі), ми використовуємо фронтальну стійку.

Переваги:

·        Мобільність: Ви працюєте як башта танка — можете швидко розвертатися на 180° та рухатися в будь-якому напрямку.

·        Захист: Для бійців у бронежилетах ця стійка є найбезпечнішою, оскільки плита бронезахисту спрямована прямо на загрозу.

·        Контроль: Дозволяє максимально ефективно гасити серійні постріли (що критично при стрільбі по дронах).

Алгоритм правильної стійки:

1.     Ноги: На ширині плечей, ліва нога (для правші) трохи попереду. Коліна «м'які», злегка зігнуті.

2.     Корпус: Трохи нахилений вперед («агресивна» стійка). Спина злегка округлена.

3.     Вкладка: Приклад впирається у виїмку плеча (між дельтоподібним м'язом та ключицею). Голова лежить на прикладі рівно, очі дивляться прямо через прицільні пристосування.

4.     Руки: Ліва рука впевнено тримає цівку (чим далі винос руки, тим кращий контроль підкидання ствола). Права рука щільно охоплює руків'я, лікоть не «задирається» занадто високо, але й не притискається впритул до тулуба.

Порада для самоконтролю:

Знімайте свої тренування на відео збоку. Це найкращий спосіб побачити, чи не відхиляєтесь ви назад під час пострілу та чи не відривається приклад від плеча.

Заняття №3: Стійка та вкладка (Частина ІІ)

Правильне «скидання» (підйом зброї до цілі) — це рух, за якого рушниця переміщується в одній площині, без «закидання вудочки» (спочатку ствол) або «підбиття» (спочатку приклад). Зброя має рухатися рівною лінією від пояса до ока.

Порада для зими: Якщо ви у щільному одязі, виносьте рушницю спочатку трохи вперед від себе, а потім назад у плече — так потиличник приклада не чіплятиметься за куртку чи розвантаження.

Практичний блок: Холості тренування (без набоїв)

Вправа №1: Пошук «м’язової кишені»

Приклад має чітко входити в заглиблення між грудним м’язом та дельтоподібним м’язом плеча.

·        Як знайти: Упріть приклад у плече. Утримуючи рушницю лівою рукою, робочу (праву) руку витягніть убік і зробіть кілька махів вперед-назад. Приклад сам «знайде» правильну точку опори.

Вправа №2: Положення щоки («Шия грифона»)

·        Як знайти: Поставте підборіддя на гребінь приклада, поверніть голову і дозвольте їй «упасти» на приклад, як на подушку.

·        Важливо: Не відводьте голову назад. Витягніть шию трохи вперед до прицільних пристосувань — це положення забезпечує стабільність під час віддачі.

Вправа №3: Утримання та «розтяжка»

·        Для помпи: Основне навантаження на праву руку. Ліва рука має бути розслабленою для швидкої роботи з цівкою. Спробуйте втримати рушницю лише правою рукою в плечі.

·        Для напівавтомата: Використовуйте метод «розтяжки». Права рука тягне приклад у плече, ліва — штовхає цівку вперед. Це створює жорстку конструкцію, що краще гасить підкидання ствола.

Вправа №4: Відпрацювання скидання

Почніть зі стійки, де приклад знаходиться на рівні пояса.

·        Алгоритм: Одним плавним рухом піднімайте рушницю до очей.

·        Контроль: Працюють тільки руки! Не підсідайте в колінах під час підйому зброї та не опускайте голову до приклада — приклад сам має прийти до щоки.

Практичний блок: Вогнева підготовка (на стрільбищі)

Вправа №5: Повернення на мішень

Встановіть 5–8 металевих мішеней на дистанції 8–10 м (відстань між ними — 1 м).

·        Завдання: Відстріляйте повний магазин, фокусуючись на мушці.

·        Аналіз: Після кожного пострілу мушка повинна миттєво повертатися на лінію прицілювання.

o   Якщо ствол «зависає» вгорі — ви недостатньо нахилені вперед.

o   Якщо після пострілу ваші носки відриваються від землі — стійка занадто слабка (вертикальна). Посуньте масу тіла вперед.

Вправа №6: Робота над балансом («Метод шини»)

Вам знадобиться дерев’яна дошка, покладена на дві автомобільні шини.

·        Завдання: Встаньте на дошку так, щоб п’яти трохи звисали. Відстріляйте повний магазин.

·        Ефект: Мозок сприйматиме простір за п'ятами як прірву. Це змусить ваше тіло інстинктивно приймати максимально правильну, «агресивну» стійку з нахилом вперед, щоб віддача не скинула вас із дошки.

Резюме для самоконтролю:

1.     Ноги на ширині плечей, ліва на крок попереду.

2.     Коліна підігнуті, корпус нахилений у попереку.

3.     Спина округлена (гасить удар як пружина).

4.     Приклад втиснутий у «кишеню», щока щільно лежить на прикладі.

5.     Постійний відеозапис: Знімайте себе збоку. Це єдиний спосіб побачити помилки, які ви не відчуваєте під час стрільби.

Заняття №4: Стійка та вкладка (Частина ІІ) — Тактичні позиції

Стійка та вкладка — це база, на якій будується все інше: стрільба в русі, робота з-за укриттів та ведення вогню з незручних положень. Якщо на цьому етапі ви припускатиметеся помилок, вони стануть «хронічними» і заважатимуть вам прогресувати.

1. Критичні помилки, що знижують ефективність

Навіть досвідчені стрільці іноді припускаються цих помилок під впливом адреналіну або втоми:

·        «Відрив» щоки: Піднімати голову після пострілу, щоб подивитися на результат. Рішення: Щока має бути «приклеєна» до прикладу до повного припинення вогню.

·        Різна вкладка: Кожного разу приклад впирається в іншу точку плеча. Рішення: Досягайте одноманітності через тисячі повторень «скидання» вдома (холості тренування).

·        Передчасне опускання зброї: Опускати ствол одразу після пострілу. Рішення: Зброя повинна залишатися на прицільній лінії ще секунду після пострілу (follow-through), щоб ви були готові до повторного влучання.

2. Ергономіка та енергозбереження

Рушниця 12-го калібру важка, тому навчіться полегшувати собі роботу:

·        Принцип важеля: Не тримайте зброю на витягнутих руках. Утримуйте її ближче до центру ваги тіла.

·        Робота ліктем: Під час маніпуляцій (заряджання, очікування) притискайте приклад ліктем до корпусу або за заводьте його під передпліччя. Це знімає навантаження з кистей та плечей.

3. Тактичні позиції готовності

Окрім спортивної стійки, існують дві світові класичні позиції, які використовуються військовими та силовиками:

Low Ready (Низька готовність)

·        Опис: Приклад у плечі, ствол опущений під кутом приблизно 45 градусів до землі.

·        Переваги: Ви маєте повний огляд перед собою, бачите руки та наміри противника. Скидання на ціль відбувається швидким підйомом ствола вгору.

·        Недоліки: У вузьких просторах або траншеях довгий ствол може чіплятися за перешкоди знизу.

High Ready (Висока готовність)

·        Опис: Приклад затиснутий під пахвою або біля стегна, ствол спрямований вгору (приблизно на рівні очей або вище).

·        Переваги: Найкращий варіант для роботи в натовпі або в обмеженому просторі (коридори, густі чагарники). Постріл можна зробити майже миттєво, просто опустивши ствол і втиснувши приклад у плече.

·        Недоліки: Стовбур може перекривати частину огляду зверху.

4. Робота із запобіжником

Це навичка, яка відрізняє професіонала від дилетанта.

·        Алгоритм: Зброя завжди на запобіжнику, поки вона не наведена на ціль.

·        Синхронізація: Знімайте зброю з запобіжника одночасно з виносом на ціль. Повернули зброю в позицію готовності — вказівний палець виходить на ствольну коробку, а великий (або вказівний іншої руки) вмикає запобіжник.

Практичне завдання до заняття №4:

1.     Холоста робота (15 хв): Відпрацюйте перехід з Low Ready у вкладку та з High Ready у вкладку. Робіть це плавно, слідкуючи за тим, щоб мушка одразу опинялася на лінії зору.

2.     Робота із запобіжником: Під час кожного «скидання» додайте рух пальцем: «Скидання — зняття — імітація пострілу — постановка — повернення в готовність».

3.     Фіксація щоки: Попросіть когось проконтролювати, чи не відриваєте ви щоку від прикладу під час маніпуляцій.

Пам'ятайте: Швидкість прийде сама через правильну техніку. Не намагайтеся бути швидкими — намагайтеся бути точними у рухах.

Цей опис деталізує техніку Low Ready (Низька готовність), яка є базовою для патрулювання та очікування цілі. Вона забезпечує оптимальний баланс між швидкістю реакції та фізичною втомою.

Позиція Low Ready (Низька готовність)

Це положення, при якому зброя вже майже готова до бою, але дозволяє стрільцю зберігати максимальний огляд та економити сили.

Техніка виконання:

1.     Точка контакту: Приклад вже впирається у плече (або знаходиться у безпосередній близькості). Це слугує «тактильною підказкою»: ви точно знаєте, де знаходиться зброя, не дивлячись на неї.

2.     Напрямок ствола: Ствол опущений під кутом приблизно 45° до землі.

3.     Дія при появі цілі: Стрілець виконує короткий та швидкий рух — підіймає лише передню частину рушниці (ствол) до рівня очей.

Ключові переваги:

·        Максимальний огляд: На відміну від позиції «зброя біля плеча», опущений ствол не перекриває нижню напівсферу. Ви бачите руки противника, перешкоди під ногами та загальну обстановку.

·        Фізичне розвантаження: Утримувати рушницю в такому положенні значно легше, ніж у винесеній вкладці. Це дозволяє перебувати в готовності тривалий час без перевтоми м'язів.

·        Ближній бій: Якщо противник спробує схопити вас за ствол, позиція «приклад у плечі» дає важіль, який дозволяє втримати зброю і навіть здійснити постріл у ноги чи корпус агресора, не підіймаючи рушницю повністю.

Порівняльна характеристика High Ready та Low Ready

Практичне завдання:

Відпрацюйте 20–30 повторень переходу з Low Ready у прицільний постріл.

·        Стежте, щоб приклад не «гуляв» по плечу, а чітко фіксувався в м'язовій кишені.

·        Мушка повинна опинятися на лінії зору одночасно з моментом зупинки ствола.

5. High Ready (Висока позиція готовності)

Ця позиція є фаворитом для роботи в обмеженому просторі (траншеї, будівлі, густий ліс).

·        Техніка: Ствол піднятий угору під кутом 45°, мушка знаходиться приблизно на рівні очей, а приклад — трохи вище пояса.

·        Механіка пострілу: Ви просто підіймаєте приклад до плеча. Оскільки ствол уже спрямований у бік цілі, а мушка знаходиться на лінії зору, це дозволяє зробити постріл надзвичайно швидко.

·        Ризик: Якщо вкладка не відпрацьована до автоматизму, приклад може зачепитися за одяг або «плавати» по плечу, що призведе до втрати часу.

Практичний блок: Холості вправи на координацію

Вправа №1: Тест «М'язової кишені»

Перевірка надійності вашої вкладки:

1.     Виконайте скидання та щільно притисніть приклад.

2.     Утримуючи рушницю лівою рукою за цівку, праву руку відведіть за спину.

3.     Результат: Якщо рушниця залишається нерухомою — вона в «кишені». Якщо приклад з'їжджає — ви вклалися занадто далеко на плече (ближче до дельти). Перемістіть приклад ближче до грудей.

Вправа №2: «Швидкий перший постріл»

Час — головний показник майстерності.

·        Показники: У новачків постріл займає 2–3 сек. Тренований стрілець робить його за 0,75 сек.

·        Секрет швидкості: Рухаються тільки руки. Тіло, ноги та голова вже мають бути у бойовій стійці до моменту початку підйому зброї.

Вправа №3: Робота за м'язовою пам'яттю («Сліпе скидання»)

1.     Оберіть мішень на стіні.

2.     Станьте у вихідну позицію, заплющіть очі.

3.     Виконайте скидання, орієнтуючись лише на відчуття тіла.

4.     Розплющіть очі. Мушка має бути на мішені.

·        Примітка: Використовуйте щоку як «стопор». У момент торкання прикладом щоки ви вже повинні бачити прицільну картинку.

Практичний блок: Вогневі завдання

Вправа №4: Стрільба «з низького старту»

Зарядіть повний магазин.

1.     Початкова позиція (Low або High Ready) → Скидання → Один постріл → Повернення у вихідну.

2.     Повторюйте, поки не спорожніє магазин.

3.     Використовуйте таймер (можна встановити додаток на смартфон) і фіксуйте час від сигналу до пострілу. Ваша мета на першому етапі — стабільні 1,5 сек.

Вправа №5: Інтуїтивна стрільба

Це найвищий рівень контролю зброї.

1.     Наведіться на мішень, переконайтеся у безпеці фону.

2.     Заплющіть очі → Виконайте скидання → Постріл → Розплющіть очі.

3.     Перевірте влучання. Ця вправа вчить вас довіряти своїй вкладці та «відчувати» напрямок ствола без детального вицілювання.

Резюме для тренувань:

·        Приділяйте кожній стійці (Спорт, Low Ready, High Ready) по 5–10 хв щодня.

·        Не прагніть швидкості ціною помилок. Техніка — це фундамент, швидкість — її наслідок.

·        Завжди фіксуйте прогрес у блокноті або через відеозапис.

Заняття №5: Основи стрільби по літаючих цілях (Анти-дрон)

Швидкість FPV-дрона з вантажем (30–80 км/год) цілком порівнянна зі швидкістю стендових тарілочок. Стрільба по дронах — це не статичне прицілювання, а динамічний процес.

1. Фокус уваги та прицілювання

• Очі на цілі: Обидва ока мають бути відкриті. Фокусуйте погляд виключно на дроні. Мушку ви повинні бачити периферійним (боковим) зором як розмиту точку.
• Робота з прицілом: Для стрільби «навскидку» рекомендується скласти діоптричний цілик і цілитися лише мушкою. Це розширює поле зору.
• Коліматор: Значно спрощує життя новачкові. Попри те, що на Hatsan BTS-12 частина планки пластикова, для дробового патрона мікро-похибки не є критичними.

2. Техніка супроводу та випередження

• Ніколи не стріляйте «в точку»: Якщо ви вистрілите туди, де дрон зараз — ви промахнетеся. Потрібно стріляти туди, де він буде через частку секунди.
• Метод «Проводки»: Ви ведете стволом за траєкторією польоту дрона, обганяєте його на необхідну відстань (випередження) і робите постріл, не зупиняючи рух рушниці. Зупинка ствола в момент натискання на спуск — найчастіша причина промаху.
• Пріоритет цілей: Найпростіше влучити в дрон, що летить прямо на вас або від вас. Найскладніше — у цілі, що рухаються поперечно (вправо/вліво) або по діагоналі.

Заняття №6: Перевірка шротового осипу

Кожен стрілець ППО повинен знати «дистанцію впевненого ураження» своєї зброї.

• Дистанції тестування: 20, 30, 40 та 50 метрів. Ви повинні бачити, на якій відстані хмара шроту стає занадто рідкою, щоб гарантовано «зачепити» дрон.
• Золоте правило: Змінили чок, бренд патронів або встановили подовжувач ствола — перевіряйте осип заново.
• Вибір боєприпасу:
• Наважка: 32–42 г (більше 42 г суттєво перевантажує стрільця віддачею без значного приросту ефективності).
• Номер шроту: Від «2» або «3» (ефективні до 30 м) до великих номерів «1», «0», «00», «000». Дрібніший шріт швидко втрачає енергію.
• Контейнер: Тільки контейнерні набої! Вони тримають кучність набагато довше.

Заняття №7: Усунення затримок (Маніпуляції)

У бою немає часу роздумувати. Ви повинні ідентифікувати проблему за виглядом затвора та миттєво її усунути.

Порада для Hatsan BTS-12: Через особливості коробчастого магазину, при будь-якій серйозній затримці — спочатку від’єднуйте магазин. Це вирішує 90% проблем з утиканням.

Практичне завершення курсу:

1. Відстріляйте по 3 патрони на різних дистанціях по паперових мішенях (60х60 см), щоб побачити свій осип.
2. Відпрацюйте «холосту проводку» по уявному дрону, не зупиняючи рух рук після імітації пострілу.
3. Потренуйтеся швидко від’єднувати та приєднувати магазин — це ваша головна дія при затримках.

Частина 5. Чищення та догляд за зброєю

Зброя — це точний інструмент, надійність якого прямо залежить від чистоти його вузлів. Нагар, залишки пластику та вологості здатні вивести рушницю з ладу навіть під час зберігання в сейфі.

УВАГА: Перед будь-якими маніпуляціями з чищення ПЕРЕВІРТЕ ТА РОЗРЯДІТЬ ЗБРОЮ. Вийміть магазин та візуально огляньте патронник.

1. Інструментарій та «Хімія»

Для якісного догляду вам знадобляться:

·        Шомпол (бажано довгий, суцільний або збірний).

·        Йоржики: Латунний/сталевий (для зняття освинцювання), нейлоновий (для нагару) та бавовняна пухівка (для фінального змащування).

·        Універсальні мастила (CLP): Ballistol або Break-Free. Вони одночасно чистять, змащують та консервують.

·        Спеціалізовані очищувачі: Розчинники нагару (Carbon Remover). Важливо: після агресивної хімії її обов’язково потрібно змити нейтральним мастилом.

·        Знежирювачі (Aerosol Degreaser): Дозволяють вимити бруд з важкодоступних місць (УСМ) без повного розбирання.

2. Типи обслуговування

Розконсервація (після покупки)

Нова зброя часто вкрита густим заводським мастилом. Його завдання — захист при транспортуванні морем, а не робота механіки.

·        Видаліть густе мастило сухою ганчіркою.

·        Нанесіть тонкий шар нейтрального збройового мастила на всі деталі.

·        Протріть канал ствола насухо перед стрільбою.

Чищення після стрільби

Пороховий нагар гігроскопічний — він вбирає вологу з повітря, що спричиняє іржу під шаром бруду.

·        Регулярність: Чистьте зброю після кожного виїзду на стрільбище.

·        Погода: Якщо ви не стріляли, але рушниця побувала в тумані, снігу або під дощем — її потрібно просушити та перезмастити.

Консервація (довге зберігання)

Якщо зброя стоятиме без діла понад 6 місяців, використовуйте спеціальні густі мастила для консервації, змащуючи поверхні всередині та зовні.

3. Алгоритм чищення гладкоствольної рушниці

1.     Стовбур: Нанесіть засіб для чищення всередину. Залиште на 10–15 хв.

o   Важливо: Чистьте канал ствола тільки з вкрученим дульним звуженням, щоб не пошкодити внутрішню різьбу.

2.     Механіка (Газовідвід): У напівавтоматах особливу увагу приділіть газовій камері та поршню — там накопичується найбільше нагару.

3.     Магазин: Не забувайте про трубку магазину. Проштовхніть через неї паперову кульку, змочену в мастилі — бруд там може заклинити подавач у найвідповідальніший момент.

4.     Ствольна коробка: Вичистіть нагар зубною щіткою або ганчіркою. Обережно — всередині можуть бути гострі краї.

5.     Чоки: Викрутіть звуження, очистіть різьбу на ньому та всередині ствола. Перед установкою змастіть різьбу графітовим або універсальним мастилом.

6.     Фінальний крок: Протріть усі металеві частини ледь промасленою ганчіркою. На поверхні має залишитися тонка, майже невидима плівка.

Зимова експлуатація

За низьких температур (-5°C і нижче) використовуйте лише синтетичні мастила. Мінеральні мастила на морозі стають густими (як мед), що призводить до затримок у роботі автоматики напівавтомата.

Заходи безпеки: Працюйте в окулярах та рукавичках у провітрюваному приміщенні. Збройова хімія токсична та може пошкодити лінзи ваших коліматорних прицілів.

Підсумок курсу

Ви пройшли повний шлях підготовки: від вибору набоїв та налаштування чоків до техніки швидкісної стрільби та догляду за зброєю. Пам’ятайте, що в реальній ситуації ви не підніметеся до рівня своїх очікувань, а впадете до рівня своєї натренованості.

Особливості експлуатації та пристрілки Hatsan BTS-12 / Safari HG-105M

Ефективність напівавтоматичної рушниці в тактичних умовах чи при протидії БПЛА залежить від двох факторів: надійності подачі боєприпасу та точності пристрілки.

1. Надійність коробчастих магазинів

Коробчастий магазин — це найбільш вразливий вузол системи. Для безперебійної роботи дотримуйтесь наступних правил:

• Обслуговування: Регулярно розбирайте та чистіть магазини від пилу, піску та нагару. Будь-які механічні пошкодження губок магазину можуть призвести до затримок.
• Зберігання: Не тримайте магазини спорядженими протягом тривалого часу. Це призводить до двох негативних наслідків:
1. Деформація м’якої пластикової гільзи патрона (вона стає овальною), що спричиняє утикання під час подачі.
2. «Просідання» пружини магазину, через що останній набій може не податися вчасно.

2. Приведення зброї до нормального бою (Пристрілка)

Практика показує, що більшість рушниць не пристріляні на заводі. Після отримання зброї ви повинні самостійно привести її до нормального бою.

• Дистанція: 35 метрів.
• Дульні звуження: Для стрільби кулею використовуйте лише «Циліндр» (Cylinder, 5 насічок) або «Циліндр з напором» (Improved Cylinder, 4 насічки).
• Умови: Стрільба ведеться з паперовою мішенню. Обов'язково використовуйте упор. У польових умовах стріляйте з найбільш стабільних положень: лежачи або з коліна.
• Маркування: Після кожної серії пострілів фіксуйте влучання маркером, щоб чітко бачити зміщення СТВ (середньої точки влучання).

3. Рекомендовані кульові набої

Для стабільної роботи автоматики Hatsan BTS-12 та Safari HG-105M рекомендуються набої з наважкою 28-32 грами:

1. Zala Arms Target (28 г) — перевірений варіант, що продемонстрував найкращу стабільність під час тренінгів.
2. Zala Arms Express Line Premium (32 г) — потужніший варіант із відмінною балістикою.

4. Оцінка результатів та корекція

Дробовик не є високоточною гвинтівкою, тому критерії оцінки наступні (на дистанції 35 м):

• Група до 15 см — добрий результат, придатний для виконання завдань.
• Група до 10 см — відмінний результат.

Корекція прицілу: Після отримання стабільної «групи», за потреби, відкоригуйте положення цілика та мушки, щоб поєднати центр групи з точкою прицілювання.

Ці технічні зауваження є критично важливими для реальної експлуатації рушниць у компонуванні булпап (Hatsan BTS-12 та аналоги). Вони доповнюють загальний курс специфічними «лайфхаками», які можуть врятувати зброю від поломки або зробити стрільбу безпечнішою.

6. Експлуатаційні особливості та специфіка Bullpup-систем

Рушниці компонування булпап мають свої унікальні переваги (компактність), але водночас вимагають від оператора уваги до специфічних технічних нюансів.

Технічні ризики та їх вирішення

• Випадіння рукоятки зведення: При стрільбі потужними набоями (наприклад, 32–42 г) через високу вібрацію рукоятка зведення може випасти з паза затвора.
• Рішення: Регулярно перевіряйте щільність посадки рукоятки. У польових умовах часто використовують «паракордовий запобіжник» (прив'язування рукоятки тонкою міцною мотузкою до цівки), щоб не загубити її в траві чи багнюці.
• Фіксований приклад: Відсутність регулювання довжини прикладу може бути незручною для стрільців дуже низького або високого зросту.
• Рішення: Це компенсується виключно правильною стійкою та вкладкою (нахил корпусу вперед, зміщення «м'язової кишені»).

Робота з боєзапасом

• Керування віддачею: Магазин на 10 набоїв — це суттєва вогнева міць, проте віддача 10 пострілів поспіль у високому темпі створює величезне навантаження на стрільця.
• Порада: Не намагайтеся стріляти максимально швидко, якщо не впевнені у своїй стійці. Кожен наступний постріл буде все менш точним через накопичення імпульсу віддачі.
• Швидкість перезаряджання: Для тренованого оператора заміна коробчастого магазину займає 2–3 секунди. Це швидше, ніж дозаряджання трубчастого магазину, що робить булпап ефективним у динамічних сценаріях.

Стрільба з лівого плеча (для шульги)

Через те, що вікно викиду гільз у Hatsan BTS-12 знаходиться близько до обличчя стрільця:

• Ризики: Виліт гарячих гільз та порохових газів прямо в обличчя.
• Рішення: Хоча конструкція не є ідеальною для шульги, вести вогонь можна. Обов’язково використовуйте захисні окуляри, щоб уникнути травмування очей частинками пороху чи випадковою гільзою.

Підсумковий чек-лист оператора перед виходом на завдання:

1. Магазини: Чисті, не споряджені заздалегідь (споряджати безпосередньо перед використанням).
2. Рукоятка: Надійно зафіксована (або підстрахована).
3. Приціл: Перевірена пристрілка кулею на 35 м.
4. Захист: Окуляри надіті (особливо актуально для шульги).